Баланс між викидами і поглиначами.

NetZero — це стан, коли кількість парникових газів, які викидає місто, зрівнюється з тим обсягом, що може бути поглинутий природними або штучними механізмами. 

Йдеться не про повну відмову від енергії чи промисловості, а про новий баланс між виробництвом та екологічною компенсацією.

Для Європейського Союзу досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року є стратегічною метою, що визначає політику у всіх сферах — від економіки до освіти. Україна взяла на себе подібні зобов'язання, і це відкриває можливість інтегруватися у спільний європейський ринок і систему цінностей.
Для Рівного NetZero — це не лише міжнародне зобов'язання, а й шанс оновити міську інфраструктуру, підвищити якість життя, залучити інвестиції та сформувати імідж сучасного міста, яке піклується про своє майбутнє.

 

Економія енергії, інвестиції, якість життя. 

Перехід до нейтральності це стратегічний ресурс для розвитку Рівного.
Вигоди очевидні: зменшення рахунків для мешканців, залучення нових інвестицій, підвищення конкурентності бізнесу і покращення іміджу міста.

 

Найбільший внесок викидів припадає на енергетику (62–64%), далі йдуть транспорт (~21%), промисловість (8–9%) та відходи (менше 5%).

Така структура однозначно визначає пріоритети для кліматичної політики: модернізація систем теплопостачання й електропостачання, термомодернізація будівель, розвиток громадського транспорту та управління відходами.

 

Менші рахунки. Теплі будинки. Чисте повітря. Кращі умови для життя і здоров'я.

Для мешканців зміни найбільш відчутні у побуті. Утеплені будинки скорочують споживання енергії на 25–35%, що означає суттєве зменшення платіжок. Індивідуальні теплові пункти дають можливість самостійно регулювати споживання тепла, що раніше було неможливо.
Чистіше повітря у місті означає меншу кількість захворювань, пов'язаних із дихальними шляхами, а нові парки та зелені зони — місця для відпочинку, спорту й спілкування.

 

Інвестиції і нові ринки. Зелені кредити.
Робочі місця. Сильніша економіка.

Для бізнесу NetZero відкриває доступ до міжнародних ринків, де все більше уваги приділяється екологічності виробництва. Компанії, що знизять свій вуглецевий слід, отримають конкурентні переваги.
Місто, яке рухається до кліматичної нейтральності, стає привабливим для інвесторів і партнерів. Це нові робочі місця у сфері модернізації обладнання, зелених технологій, будівництва та обслуговування інфраструктури.

Вигоди для міста — економічне зростання, підвищення репутації й довіри з боку донорів та міжнародних організацій.

 

Сектор енергетики — головне джерело викидів у Рівному. Система теплопостачання міста значною мірою базується на газі. Це робить громаду вразливою до коливань цін на паливо й залежною від зовнішніх постачальників.

Додатковою проблемою є зношені теплові мережі: втрати сягають 20–25%. Тобто кожна четверта гігакалорія, оплачена мешканцями, просто втрачається на шляху до квартир.
Крім того, частина обладнання морально й фізично застаріла, що збільшує витрати на ремонт і обслуговування та погіршує надійність системи.

 

– модернізація котелень, заміна старих котлів на більш ефективні;
– утеплення й реконструкція тепломереж для зниження втрат;
– перехід на альтернативні джерела енергії: біомасу, сонячні панелі, когенераційні установки;
– використання систем автоматизованого управління, що дозволяють регулювати подачу тепла залежно від температури й реального попиту.

 

 

Близько 70% житлових будівель у Рівному зведені у 1960–80-х роках. Вони будувалися за застарілими нормами й мають дуже низьку енергоефективність. У таких будинках теплові втрати через стіни й дах сягають 40–50%.
Мешканці платять за енергію, якою не користуються. Це створює величезне навантаження на сімейні бюджети та формує відчуття несправедливості.
Висока енергоємність будівель також унеможливлює досягнення цілей з кліматичної нейтральності без масштабних заходів з модернізації.

 

– утеплення фасадів і дахів, заміна вікон і дверей на енергоефективні;
– встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), які дозволяють регулювати подачу тепла в будинок;
– перехід на енергоощадне освітлення в під'їздах і на вулицях;
– програми навчання для голів ОСББ, які стають ключовими агентами змін.
Вигоди очевидні: зменшення платіжок, тепліші й комфортніші квартири. Стимулює локальний бізнес у сфері утеплення та будівництва.

 

PROFIT — це унікальна для України система моніторингу енергоспоживання, яку впровадили саме в Рівному. Вона об'єднує дані понад 180 об'єктів соціальної інфраструктури.

Завдяки енергопаспортам і автоматизованому збору даних можна щодня відслідковувати витрати й виявляти перевитрати.

Важливо й те, що система дозволяє формувати відкриті звіти, що підвищує прозорість і контроль з боку громади.

 

PROFIT — не просто набір даних. Це інструмент управління, що дозволяє ухвалювати рішення на основі фактів. 
без цифрового моніторингу не можна якісно впроваджувати енергетичну політику.
Система вже довела свою ефективність: там, де встановлені датчики, споживання знизилося, а витрати стали більш прогнозованими.

Вигода для Рівного — зменшення бюджетних витрат і підвищення довіри мешканців. Вигода для країни — готовий приклад, який можна масштабувати.

 

Створює близько 21% викидів СО₂ у Рівному.

Проблеми: старий парк автобусів і маршруток, 
орієнтація міста на приватні авто, 
низька якість громадського транспорту.

Рішення: поступовий перехід на електробуси, розвиток велосипедної та пішохідної інфраструктури, впровадження сучасних сервісів мобільності — каршеринг, інтегровані транспортні додатки.

Вигода: скорочення викидів на 15–18%, чистіше повітря, зниження рівня шуму, комфортніші й безпечніші вулиці.

 

 Промислові підприємства Рівного мають високі енерговитрати через застаріле обладнання. Це не лише збільшує викиди, а й підвищує собівартість продукції.

Рішення: енергоаудити для виявлення проблемних ділянок, модернізація виробництва, використання «зелених кредитів» і міжнародних програм фінансування.

Вигода: підприємства знижують витрати, стають конкурентнішими на ринку, а місто отримує нові податки та робочі місця.

 

Проблема: переповнений полігон. Низьке сортування.

Рішення: створення системи роздільного збору, розвиток сортувальних станцій, компостування органічних відходів і будівництво біогазових установок. Додатково — пункти збору вторсировини, стимулювання бізнесу до використання перероблених матеріалів, освітні кампанії для населення.

Ефект: скорочення викидів на 20–25% до 2030 року, чистіше довкілля, нові робочі місця, продовження терміну експлуатації полігону.

 

Проблема: у місті нерівний доступ до парків і скверів, біорізноманіття зменшується. Це особливо відчутно у спальних районах.

Рішення: створення нових зелених зон, реконструкція існуючих парків, розвиток зелених коридорів між районами, впровадження зелених дахів і вертикального озеленення.

Вигода: улітку температура в місті може знизитися на 1–2°C, що критично в умовах зміни клімату. Мешканці отримають нові простори для відпочинку, спорту і спілкування, що позитивно впливає на здоров'я й соціальну згуртованість.

 

Досвід показав, що саме знання і компетенції стають ключовим чинником успіху. Є приклади, коли коштовні системи встановлювались у школах чи ОСББ, але без навченого персоналу вони працювали неефективно.
Навіть якщо в місто надходять інвестиції чи встановлюється сучасне обладнання, це не гарантує результату. Якщо команди не знають, як правильно експлуатувати техніку, як вести облік чи впроваджувати енергоменеджмент, зміни залишаються формальними.

 

Короткі тренінги не працюють. Для сталого результату потрібна довготривала підтримка.
Разові семінари чи короткі тренінги без подальшого супроводу не дають стійкого ефекту. Люди швидко забувають матеріал, а без практики знання не застосовуються.

Висновок: потрібно наставництво, консультування, практичні завдання. Лише тоді навчання перетворюється на інструмент реальних змін.

 

ICLEI (Local Governments for Sustainability) та C40 — це найбільші глобальні мережі муніципалітетів, які працюють над зменшенням викидів та адаптацією до змін клімату. 
Їх учасники — мегаполіси та середні міста з усіх континентів.
Членство дає змогу брати участь у спільних програмах, отримувати методичну підтримку й застосовувати стандарти, розроблені на основі найкращих світових практик.

 

Фінансування може надходити з різних джерел.
Донорські програми та гранти міжнародних організацій, які підтримують «зелені» проекти. 
«Зелені кредити» від банків та міжнародних фінансових інституцій із пільговими ставками для модернізації.
 Державно-приватне партнерство (ДПП), коли бізнес інвестує в інфраструктуру разом із містом.

 

Місто виробило модель, яку можна масштабувати.
Рівне це не просто як місто, що прагне змін, а пілотний майданчик, де напрацьовано цілісну модель переходу до кліматичної нейтральності.
Усі сфери — енергетика, будівлі, транспорт, відходи, зелені зони, навчання — розглядаються комплексно. Місто змогло інтегрувати практичні рішення у системну стратегію.

 

Завдяки стандартизації інші громади можуть швидко повторити успіх Рівного, не витрачаючи роки на пошуки власних рішень. Це дозволить масштабувати позитивний ефект на всю країну.

По-перше, набір стандартних навчальних модулів, які можна застосувати у будь-якому місті для підготовки енергоменеджерів, ОСББ, управлінців.
По-друге, методичні рекомендації для муніципалітетів — як створити енергетичну стратегію, як організувати моніторинг, які кроки робити у сфері відходів чи транспорту.
По-третє, інтеграція у європейські мережі (NetZeroCities, ICLEI, C40), щоб кожне місто отримувало доступ до знань і фінансування.

 

Необхідно закріпити модель навчання у стратегічних документах міст і державних програмах. Це забезпечить стабільність, незалежність від політичних циклів і дасть змогу створити національну систему підготовки муніципалітетів. У перспективі це може перетворитися на стандарт, без якого не ухвалюватимуться жодні нові міські стратегії чи інвестиційні проєкти.

Майбутнє міст залежить від їхньої здатності навчатися та адаптуватися. Проєкт показав, що навіть у складних умовах війни можна створювати освітні рішення світового рівня. Це приклад для інших громад: інвестиції у знання — це інвестиції у виживання, розвиток та кліматичну нейтральність.